Купівля-продаж імпортованої електроенергії

Особливості імпорту електричної енергії в умовах правового режиму воєнного стану в Україні регулює постанова Кабінету Міністрів України27.10.2023 №1127.

УМОВИ ДЛЯ ОТРИМАННЯ ІМПОРТОВАНОЇ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ

Наявність технічної можливості системи розподілу/постачання електричної енергії не застосування заходів з примусового обмеження електропостачання.

Можливість отримання даних комерційного обліку електричної енергії в реальному часі (наявність АСКОЕ – споживання група «А»).

У кожній розрахунковій годині обсяг імпортованої електричної енергії має становити від загального обсягу споживання не менше 80%.

Якщо споживання буде менше 80% у певну годину, відновлюється застосування заходів з примусового обмеження електропостачання з часу виявлення такого факту і до завершення доби.

ПОРЯДОК ДІЙ ДЛЯ ОФОРМЛЕННЯ ДОГОВІРНИХ ВІДНОСИН

1. Споживачу необхідно звернутися листом до свого оператора системи розподілу щодо можливості не застосовувати заходи з відключення електричної енергії при споживанні імпортованої електричної енергії.

2. Для забезпечення споживача імпортованою електричною енергією, ОСР (обленерго) має письмово підтвердити відповідність критеріям, переліченим вище.

3. Споживач звертається до постачальника щодо оформлення договірних відносин на купівлю імпортованої електричної енергії. З таким споживачем укладається окрема КП (на імпорт електричної енергії), яка замінює попередню КП споживача і є персональною.

4. Споживач повинен надати заявку щодо очікуваних погодинних обсягів споживання імпортованої та електричної енергії українського виробництва.

5. Споживач може подати заявку на купівлю імпортованої електричної енергії у будь-яку дату поточного періоду (місяця), не чекаючи початку нового розрахункового періоду.

ЗАКУПІВЛЯ ІМПОРТОВАНОЇ ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ

Закупівля імпортованої електричної енергії Постачальником відбувається за 3 (три) доби до дати постачання. Споживач має право скоригувати планові імпортовані погодинні обсяги до 17:00 за 4 (чотири) доби розрахункового періоду (місяця).

Наприклад, на 5 серпня споживач має право скоригувати планові погодинні обсяги споживач не пізніше, ніж 1 серпня до 17:00

Закупівля імпортованої електричної енергії відбувається на ринку на добу наперед країн ЄС для відповідної години в євро. Курс євро погоджується із споживачем на кожну декаду місяця.

До 13:00 години доби, що передує добі постачання, постачальник інформує ОСР/ОСП щодо обсягу споживання імпортованої електричної енергії у відповідній годині доби споживачем, для якого здійснюється імпорт електричної енергії.

МЕХАНІЗМ РОЗРАХУНКУ СПОЖИВАЧІВ, ЯКІ ОТРИМУЮТЬ ІМПОРТОВАНУ ЕЛЕКТРИЧНУ ЕНЕРГІЮ

Купівля імпортованої електроенергії та електричної енергії українського виробництва здійснюється на умовах передоплати в гривнях. Визначення ціни за розрахунковий місяць відбувається за результатами фактично спожитої електричної енергії у відповідну годину доби (імпортна + електрична енергія українського виробництва. Ціна, обсяг та вартість зазначаються в Акті прийняття-передавання за підсумками розрахункового періоду окремими рядками за імпортовану електричну енергію та електричну енергію українського виробництва.

Якщо, у годину відповідної доби, фактичні обсяги споживача імпортованої електричної енергії у розрахунковому періоді менше ніж заявлені (планові) обсяги, споживач сплачує Постачальнику компенсаційний платіж за недобір імпортованих обсягів, який розраховується як різниця між ціною імпортованої електричної енергії за відповідну годину та ціною електричної енергії на ринку «доба на перед», який додається до вартості за імпортованої електричної енергії.

ФОРС-МАЖОРНІ ОБСТАВИНИ

У разі застосування спеціальних графіків аварійних відключень, спрацювання спеціальної автоматики відключення навантаження або пристроїв автоматичного частотного розвантаження постачання електричної енергії Споживачу може бути припинено. Постачальник не компенсує витрати за продану Споживачу імпортовану електричну енергію.

Постачальник не несе відповідальність у разі застосування ОСП та ОСР до Споживача заходів з примусового обмеження електропостачання, якщо його обсяг споживання перевищує обсяг придбаної імпортованої електричної енергії у відповідній розрахунковій годині, відповідно до Порядку, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 27.10.2023.

Згідно Постанови №2322 від 09.01.2023 року року з 1 січня 2024 року тариф на послуги з передачі електричної енергії встановлюється на рівні 528,57 грн/МВт•год (без урахування податку на додану вартість).

Тарифи ОСР на 2023 р.

Тарифи ОСР на 2024 р.

Загальна інформація про механізм самовиробництва

Україна впроваджує різні механізми для підтримки виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії та стимулювання споживання цієї енергії. Один з таких механізмів – це механізм самовиробництва. Механізм самовиробництва – схема підтримки активних споживачів за яким відбувається взаєморозрахунок вартості обсягу відпуску електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, в електричну мережу генеруючими установками таких споживачів та вартості обсягу споживання ними електричної енергії з електричної мережі (у тому числі вартості послуг з передачі та/або розподілу електричної енергії), а також можливість накопичення коштів протягом періоду накопичення у випадку, передбаченому Законом.

Механізм самовиробництва дозволяє активним споживачам електроенергії, що виробляють електроенергію з альтернативних джерел, відпускати надлишки виробленої електроенергії у електричну мережу та одержувати компенсацію за ці відпущені обсяги. В рамках механізму самовиробництва встановлюється взаєморозрахунок вартості обсягу відпущеної електроенергії. Споживачі отримують плату за електричну енергію, яку вони відпускають у мережу, згідно з установленими тарифами або іншими визначеними правилами. Отримані кошти можуть бути використані споживачами для покриття їх власних витрат на електроенергію або інших послуг.

Хто такий Активний споживач?

Активний споживач — споживач, у тому числі приватне домогосподарство, енергетичний кооператив та споживач, який є замовником енергосервісу, що споживає електричну енергію та виробляє електричну енергію, та/або здійснює діяльність із зберігання енергії, та/або продає надлишки виробленої та/або збереженої електричної енергії, або бере участь у заходах з енергоефективності та управління попитом відповідно до вимог закону за умови, що ці види діяльності не є професійною та/або господарською діяльністю. Тобто, отримати статус активного споживача може і приватне домогосподарство, і комунальні заклади, і енергетичні кооперативи, і бізнес.

Споживач набуває статусу активного споживача, коли:

• укладає договір купівлі-продажу електричної енергії за механізмом самовиробництва, що є додатком до договору про постачання електричної енергії споживачу;

або

• укладає договір з гарантованим покупцем або постачальником універсальних послуг про продаж електричної енергії за “зеленим” тарифом.

• встановлює установки зберігання енергії з метою участі у ринку допоміжних послуг, надання послуг з балансування та купівлі-продажу електроенергії, яка використовується для зберігання енергії в установках зберігання енергії, на організованих сегментах ринку самостійно або у складі агрегованих груп.

Споживач втрачає статус активного, якщо:

• активний споживач із встановленою потужністю генеруючих електроустановок більше 1 МВт втрачає статус активного споживача на календарний рік у разі, якщо за попередній календарний рік обсяг відпуску електричної енергії, виробленої генеруючими електроустановками активного споживача, у мережу перевищує 50 відсотків загального обсягу споживання електричної енергії (з мережі та з генеруючих електроустановок активного споживача) такого активного споживача.

• Процедура скасування статусу активного споживача та наслідки такого скасування визначаються Регулятором.

Як вже говорили, стати активним споживачем можуть як побутові, так і непобутові власники генеруючих установок, але з певними обмеженнями щодо встановленої потужності. Зокрема для:

+ побутових споживачів у своїх приватних домогосподарствах — генеруючі установки, встановлена потужність яких не перевищує 50 кВт;

+ інших споживачів, у тому числі енергетичні кооперативи — генеруючі установки, встановлена потужність яких не перевищує 150 кВт;

+ приватних домогосподарств — генеруючі установки, встановлена потужність яких не перевищує 30 кВт (але не більше потужності дозволеної на приєднання);

+ малих непобутових споживачів — генеруючі електроустановки, що приєднані до електроустановок, призначених для споживання електричної енергії напряму потужністю не більше 50 кВт ( але не більше потужності дозволеної на приєднання);

+ непобутових споживачів — генеруючі електроустановки, приєднані до електроустановок, призначених для споживання електричної енергії напряму, але не більше потужності дозволеної на приєднання.

Які технічні особливості реалізації таких об’єктів генерації?

Технічні вимоги, яких має дотримуватися активний споживач, що пов’язані з приєднанням (підключенням) генеруючих установок та установок зберігання енергії такого споживача, визначаються кодексом систем розподілу та кодексом системи передачі.

Потужність генеруючої установки активного споживача визначається номінальною потужністю інверторного устаткування такої генеруючої установки (у разі його наявності), що забезпечує паралельну роботу генеруючої установки з енергосистемою.

Серед іншого, Споживач має право приєднувати до власних мереж генеруючі установки з ВДЕ та УЗЕ, що належать третім особам.

Встановлена потужність, кожної з таких електроустановок не має перевищувати величину дозволеної потужності електроустановок такого споживача з вирахуванням величини встановленої потужності власних генеруючих установок та установок зберігання енергії такого споживача відповідно.

При цьому, весь обсяг виробленої такими генеруючими установками з ВДЕ та УЗЕ електричної енергії, придбавається споживачем.

Для активних споживачів також діє система підтримки — механізм самовиробництва.

Згідно із Законом, механізм самовиробництва — це система підтримки активних споживачів, призначена для власного споживання електричної енергії, за якою відбувається взаєморозрахунок вартості обсягу відпуску електричної енергії в електричну мережу генеруючими установками таких споживачів та вартості обсягу відбору ними електричної енергії з електричної мережі, з урахуванням вартості послуг з передачі та/або розподілу електричної енергії.

Тобто, цей механізм, по-перше, дозволяє активним споживачам встановити джерела генерації потужністю, що не перевищує їх дозволену на приєднання, для власного споживання. По-друге, в години, коли обсяг відпуску електроенергії більший за обсяг відбору, продавати надлишкову електроенергію енергопостачальному підприємству за ринковою ціною.

Які обмеження щодо відпуску електроенергії в зовнішні електричні мережі?

Дозволена до відпуску в мережу електрична потужність активного споживача за механізмом самовиробництва (крім побутового споживача та малого непобутового споживача), включно з генеруючими установками та установками зберігання енергії третіх осіб, не може одночасно перевищувати 50 відсотків від величини дозволеної (договірної) потужності електроустановок такого споживача, що призначені для споживання електричної енергії.

У разі виконання таким активним споживачем окремих технічних вимог оператора системи розподілу або оператора системи передачі, до якого приєднані електроустановки активного споживача, дозволена до відпуску в мережу електрична потужність може бути збільшена.

Які особливості купівлі-продажу “надлишків” електроенергії?

Вартість відпущеної електричної енергії активним споживачем зараховується на особовий рахунок такого активного споживача у строк, визначений правилами роздрібного ринку електричної енергії.

Згідно з договором купівлі-продажу електричної енергії за механізмом самовиробництва електропостачальник здійснює взаємозалік вартості відпуску/відбору електричної енергії станом на перше число календарного дня після закінчення розрахункового періоду.

Якщо за розрахунковий період (місяць) вартість спожитої з мережі електричної енергії перевищує вартість відпущеної електричної енергії, то різниця між вартістю спожитої та відпущеної електричної енергії підлягає сплаті активним споживачем на користь постачальника.

Якщо за розрахунковий період (місяць) вартість відпущеної електричної енергії перевищує вартість спожитої електричної енергії, то різниця між вартістю відпущеної та спожитої електричної енергії підлягає сплаті постачальником на користь активного споживача у місяці, наступному за розрахунковим.

Купівля-продаж електричної енергії за механізмом самовиробництва

Можна ознайомитися за посиланням

Активний споживач за механізмом самовиробництва здійснює зміну електропостачальника з першого дня календарного місяця. Договір про купівлю-продаж за механізмом самовиробництва, укладений з попереднім електропостачальником, припиняє свою дію з першого дня календарного місяця, наступного після укладення Активним споживачем договору з новим електропостачальником.

Регулятор встановив нові граничні ціни на ринку «на добу наперед», внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку. Відповідне рішення ухвалили на засіданні НКРЕКП 20 травня.
Постанова набирає чинності з 31 травня 2024 року, а нові прайс-кепи діятимуть з червня. Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг затверджено такі граничні ціни:

Період доби	Ринок "на добу наперед" та внутрішньодобовий ринок
Максимальні граничні ціни
з 00:00 до 07:00, з 11:00 до 17:00	5 600,00 грн/МВт·год (без ПДВ)
з 07:00 до 11:00, з 23:00 до 24:00	6 900,00 грн/МВт·год (без ПДВ)
з 17:00 до 23:00	9 000,00 грн/МВт·год (без ПДВ)
Мінімальна гранична ціна - 10 00,00 грн/МВт·год (без ПДВ)

Період доби	Балансуючий ринок
Максимальні граничні ціни
з 00:00 до 07:00	6 600,00 грн/МВт·год (без ПДВ)
з 07:00 до 17:00, з 23:00 до 24:00	8 250,00 грн/МВт·год (без ПДВ)
з 17:00 до 23:00	10 000,00 грн/МВт·год (без ПДВ)
Мінімальна гранична ціна - 0,01 грн/МВт·год (без ПДВ)

Просимо юридичних споживачів врахувати це у своїй господарській діяльності!
Дякуємо за своєчасну оплату та порозуміння!
Ознайомитися з актуальними цінами можна на сайті ДП "Оператор ринку".

     Споживач має право в установленому цими Правилами порядку на зміну електропостачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії споживачу (постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг) з новим електропостачальником.

     Процес зміни споживачем електропостачальника забезпечується суб’єктами (учасниками) ринку електричної енергії та учасниками роздрібного ринку електричної енергії, які задіяні у процесі зміни електропостачальника та забезпечують зміну та інформаційний обмін під час такої зміни на безоплатній основі.

     Зміна електропостачальника за ініціативою споживача має бути завершена протягом періоду, що починається з дня повідомлення споживачем нового електропостачальника про наміри змінити попереднього електропостачальника, але у строк, що не перевищує 21 календарний день з дня вказаного повідомлення.

     Днем повідомлення споживачем про намір змінити електропостачальника вважається дата зафіксованого звернення споживача до нового електропостачальника щодо наміру укласти з ним договір про постачання електричної енергії споживачу.

     Якщо споживач має чинний договір про постачання електричної енергії споживачу з фіксованим терміном (строком) дії, з метою уникнення штрафних санкцій за дострокове розірвання договору з боку попереднього електропостачальника споживач повинен повідомити нового електропостачальника про намір укласти з ним договір про постачання електричної енергії споживачу за 21 календарний день до дати закінчення терміну (строку) дії чинного договору.

     Споживач електричної енергії має право:

     1) на приєднання власних електроустановок до мереж оператора системи або іншого власника електромереж у порядку, передбаченому Кодексом систем розподілу або Кодексом системи передачі;

     2) на вибір електропостачальника;

     3) на вибір комерційних пропозицій з різними тарифними планами;

     4) одночасно мати більше одного укладеного договору про постачання електричної енергії споживачу за умови дотримання цих Правил та Кодексу комерційного обліку. При цьому договір про постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником;

     5) купувати електричну енергію для власного споживання за двосторонніми договорами за Правилами ринку та на організованих сегментах ринку за умови укладення ним договору про врегулювання небалансів та договору про надання послуг з передачі електричної енергії з оператором системи передачі, а у разі приєднання до системи розподілу - додатково договору про надання послуг з розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу; або купувати електричну енергію на роздрібному ринку в електропостачальників або у виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії на об’єктах розподіленої генерації, за цими Правилами;

     6) отримувати якісні послуги з розподілу (передачі), постачання та комерційного обліку електричної енергії;

     7) змінювати електропостачальника на умовах, визначених Законом України «Про ринок електричної енергії» та цими Правилами;

     8) отримувати електричну енергію належної якості згідно з умовами договору та стандартами якості електричної енергії;

     9) отримувати інформацію щодо якості електричної енергії, тарифів (цін), порядку оплати, умов та режимів її розподілу та споживання;

     10) на компенсацію, що застосовується у разі недотримання показників якості послуг електропостачання;

     11) на відшкодування збитків відповідно до умов договору та законодавства України, що застосовується у разі недотримання показників якості послуг електропостачання та якості електричної енергії;

     12) на звернення до електропостачальника з питання змін договірних умов у порядку, передбаченому цими Правилами;

     13) на доступ до встановлених поза межами об’єкта споживача розрахункових засобів вимірювання та інформації, яка зберігається в первинній базі даних електронних багатофункціональних розрахункових засобів вимірювання.

     Споживання енергії пов'язане з усіма видами господарської діяльності людини: з опаленням будинків, приготуванням їжі, рухом транспортних засобів, промисловістю, сільськогосподарським виробництвом.

     Освоєння різних запасів енергії у світовому масштабі призвело до безпрецедентного зростання рівня життя. Нині люди настільки залежні від енергії, що важко уявити, як би вони вижили без неї.

     Ми не замислюємося про, те, звідки береться енергія, допоки у нас не відключають світло або опалення. Якщо ж це трапляється, ми не можемо повноцінно жити чи працювати.

     Джерела енергії класифікуються таким чином:

     1. Викопне паливо (вугілля і горючі сланці, нафта, природний газ);

     2. Ядерна і термоядерна енергія;

     3.відновлювані енергетичні ресурси (енергія води, вітру, сонця, термальних вод, деревини, торфу тощо).

     Виробництво енергії істотно впливає на стан довкілля. Спалювання викопного твердого та рідкого палива супроводжується виділенням сірчистого, вуглекислого і чадного газів, а також оксидів нітрогену, пилу, сажі та інших забруднювальних речовин. Видобуток вугілля відкритим способом, як і торфорозробки, ведуть до зміни природних ландшафтів, а іноді й до їх руйнування. Розливи нафти і нафтопродуктів при видобутку і транспортуванні здатні знищити все живе на величезних територіях (акваторіях).

     Не кращим чином на ландшафтах, рослинному і тваринному світі позначається створення інфраструктури, необхідної для вугле-, нафто-та газовидобутку.

     Атомна енергетика є потенційно небезпечною через можливі аварії на енергоустановках, що супроводжуються викидом у довкілля радіоактивних матеріалів. Ядерні відходи залишаються небезпечними протягом сотень і тисяч років. Особливо актуальною ця тема є для України, котра постраждала від наслідків вибуху на Чорнобильській АЕС.

     В останні роки політики і населення висловлюють побоювання через загострення глобальних екологічних проблем, таких як кислотні опади та зміна клімату, а також оцінюючи наслідки впливу цих процесів на довкілля. І,хоча енергію можна одержувати екологічнішими способами, використовуючи відновлювані джерела енергії (сонця, вітру, термальних вод, деревини та відходів сільськогосподарського виробництва), необхідно усвідомлювати, що способу отримання енергії, який би зовсім не шкодив довкіллю, не існує.

     У цій ситуації найраціональнішим рішенням слід вважати енергозбереження. Саме воно повинно стати пріоритетним у стратегії розвитку будь-якої країни, адже запаси традиційних джерел енергії обмежені.

     Негативний вплив на довкілля різних видів діяльності, пов’язаних з виробництвом енергії полягає в наступному:

     видобуток вугілля відкритим способом призводить до зміни природного ландшафту і навіть до його руйнування;

     спалювання викопного палива супроводжується виділенням сірчистого, вуглекислого та чадного газів, а також оксидів нітрогену, пилу, сажі та інших забруднюючих речовин;

     використання атомної енергії приводить до ризику аварій, подібних до Чорнобильської, які, супроводжуються викидом радіоактивних речовин у природне середовище та викликають проблеми переробки ядерних відходів та їх захоронення, що обходиться дуже дорого і не має надійного інженерного рішення;

     будівництво та експлуатація великих гідроелектростанцій приводить до: відселення людей із зони затоплення; знищення цінних видів прохідних і напівпрохідних риб, для яких греблі стають нездоланними перешкодами на шляху до нерестовища; втрати лісів і високородючих заплавних земель; збільшення ризику виникнення руйнівних землетрусів у передгірних і гірських районах; підвищення ризику катастрофічних повеней у місцевостях, що знаходяться нижче за течією; зміни ландшафтів і їх руйнування; втрати джерел доходу частиною місцевого населення.

     Незважаючи на очевидні переваги, відновлювані джерела енергії також можуть негативно впливати на довкілля. Експлуатація станцій, які виробляють енергію за допомогою відновлюваних енергетичних джерел, пов'язана з вилученням з обігу значних земельних ділянок і, ймовірно, в майбутньому буде супроводжуватися тими чи іншими негативними наслідками для довкілля: змінами ландшафтів (вітряки, сонячні батареї), підвищеним рівнем шуму (вітряки), забрудненням ґрунтів (геотермальні енергоустановки та установки, які працюють на біомасі), згубними впливами на інші природні ресурси (припливно-відпливні електростанції). Крім того, ці енергоустановки зазвичай мають невелику потужність і можуть використовуватися не скрізь (вітряки, сонячні батареї, геотермальні і припливно-відпливні електростанції, метантенки).

     Енергія вітру є «механічною» енергією. Вона використовується з часів середньовіччя у вітряках та на вітрильних суднах. Сучасні вітрові електростанції ефективно перетворюють механічну енергію на електричну. Електроенергія, що виробляється у такий спосіб, набагато дорожча, ніж та, що виробляється тепловими електростанціями.

     З 1980 року потужність вітрових станцій зросла більше ніж у 3000 разів, особливо у Північній Америці та Західній Європі.

     Вітрові електростанції не забруднюють повітря хімікатами, але вони створюють шум. Тому, хоча розміщення великої кількості генераторів поруч сприяє ефективнішій експлуатації, багато людей вважають це неприйнятним. Ці електростанції працюють найефективніше при потужному вітрі, але вразливі до ураганів.

     Сонце є найпотужнішим джерелом енергії. Її вловлюванню перешкоджає необхідність у вилученні значних площ, де треба розмістити сонячні колектори та значні коливання кількості сонячного світла.

     В основному існують два способи використання цього джерела електроенергії. Перший – побудувати сонячні котельні. Вода в них кип’ятиться та випаровується за допомогою сонячної енергії, що спрямовується дзеркалами, а пара обертає турбіни. Сонячні котельні потребують великих площ, наприклад, одна електростанція на 80 мегават складається з 852 котелень, кожна з яких має діаметр 100 метрів. Другий спосіб полягає у використанні панелей з елементами, що перетворюють сонячну енергію одразу на електричну. Ці панелі не забруднюють довкілля, але створюють екологічні проблеми, коли стають відходами. Сонячні панелі можна пристосувати до індивідуальних потреб, що робить їх придатними для використання у господарстві. Вони працюють найефективніше у пустелі.

     Електроенергія геотермального походження теж утворюється, коли пара обертає турбіну. А нагріває воду до температури утворення пари термальна перегріта вода, яка знаходиться глибоко в надрах Землі. Термальна вода, зазвичай, не контактує з тією, що нагріває пару, -тепло передається через теплообмінювач. Тож, природна вода повертається у надра, а вторинно нагріта – до турбіни.

     Такі електростанції рентабельні лише там, де термальні води знаходяться на відносно невеликий глибині. До того ж, іноді їх будівництво викликає сейсмічні поштовхи.

     Енергія біомаси може утворюватись шляхом спалювання рослинної маси. Цей метод не є шкідливим для довкілля, оскільки викиди вуглекислого газу в атмосферу є незначними. Це відбувається тому, що кількість вуглекислого газу, яку поглинають рослини у процесі фотосинтезу, є такою ж, що й кількість, яка виділяється у процесі спалювання біомаси. Однак, у вугілля виділяється оксид карбону (чадний газ) та сажа.

     Крім цього, продуктивність турбіни невисока, що робить цей метод достатньо дорогим, а використання біомаси часто нерентабельним. Альтернативне рішення –переробити рослинну масу на газ, наприклад, метан. Його потім спалюють газові турбіни, які працюють більш ефективно. Цей спосіб має майбутнє там, де є багато відходів сільського господарства. Метанол та етанол, що утворюють в процесі ферментації біомаси, можуть використовуватись як пальне для автомобілів.

     За матеріалами сайту: http://www.osce.org/

     Посилання на доступні джерела інформації про вплив на довкілля, спричинений виробництвом електричної енергії усіма джерелами енергії :

     Постачання електричної енергії споживачу здійснюється, якщо:

     1) об’єкт споживача підключений до мереж оператора системи у встановленому законодавством порядку;

     2) електропостачальник за договором з оператором системи отримав доступ до мереж та можливість продажу електричної енергії на території діяльності оператора системи;

     3) споживач є стороною діючих договорів:

     про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії;

     про постачання електричної енергії споживачу або про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, або про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії»;

     про надання послуг комерційного обліку електричної енергії, крім випадків, коли роль постачальника послуг комерційного обліку виконує оператор системи, до мереж якого приєднаний цей споживач.

     4) за усіма точками комерційного обліку на об’єкті (об’єктах) споживача, за якими здійснюється (планується) постачання електричної енергії, укладено договір з постачальником послуг комерційного обліку про надання послуг комерційного обліку електричної енергії;

     5) відсутній факт припинення/призупинення постачання електричної енергії або надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у випадках, передбачених законодавством у сфері енергетики;

     6) відсутня прострочена заборгованість за договорами про постачання електричної енергії або про надання послуг системи розподілу/передачі.

     За наявності боргу у розмірі вартості електричної енергії, спожитої протягом двох попередніх місяців, електропостачальник має право в установленому порядку розірвати договір про постачання електричної енергії споживачу згідно з його умовами.